І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...
В гріху брудними стали ми немов нечистий чоловік, всі наші добрі вчинки, мов одяг, кров’ю заплямований. Мов лист пожухлий, падаємо, гинем, гріхи, неначе вітер нас несуть.